Дещо про технології в освіті

Як виявилось, цей блог не буде виключно технологічним, а точніше, не лише технологічним. Основна професія блогера часто заставляє бачити технології в іншому світлі.
В одному з моїх проектів мені доведеться створювати відеокурс на додачу до традиційного паперово-текстового викладу матеріалів. Програму мені дали, я ще не гралася з цим, але виникли певні думки щодо застосування технологій у традиційній та комерційній освітах.

У ситуації, коли знання стають товаром, ті, хто ці знання продає, різними способами намагатимуться запропонувати споживачам свого товару (знань) якнайкращі способи його отримання. В комерційній комп’ютерній літературі (метою видавців якої як раз і є продати знання як товар) використовуються найновіші методи сучасної педагогічної науки.

Компакт-диски стали звичним додатком до книг, зараз продають відеокурси, які ще технології використовуватимуться в майбутньому – складно уявити. Причому цікаво, що ідеї використання технологій належать людям, які не є професійними викладачами і педагогами (я в цьому не впевнена, але мені так здається). Тобто люди мислять широко і намагаються використати все, що з’являється для того, щоб забезпечити (в цьому випадку – читачам) – найкращий спосіб представлення знань.

Що ж стосується педагогіки традиційної, то тут такого ми не спостерігаємо, більше того, спостерігатимемо ще не скоро. Створення відеокурсів, так само як і банальна презентація лекцій є додатковим навантаженням на й так зайнятого викладача, який не буде робити нічого, що виходить за межі кола його обов’язків. Хоча ситуація доволі дивна – і в першому випадку (у книговидавництві), і в другому (в сучасній системі освіти) знання є товаром, який треба представити в найбільш зручному для сприйняття вигляді. Але консерватизм викладацтва ще не скоро подолає бар’єри і прийде до відеокурсів. Причин тут є декілька – це не лише банальні економічні (зарплати і т.д.), це ще й відсутність такої конкуренції, як у книговиданні. Кінцевий користувач повинен виділити саме цю книгу, саме її купити, і наступного разу шукати книги саме цього видавничого дому. У викладацтві такого немає, не дивлячись на те, що ми говоримо про ринок освітніх послуг. Справжній ринок буде лише тоді, коли пропозиція зрівняється, або навіть перевищить попит. А кінцевий користувач буде вибирати, а ті, хто не вгадав, будуть зникати з ринку.