Сучасні інтерфейси - для початківців чи для професіоналів?

В одному проекті мені довелось писати про останній, 10й Windows Media Player. Писати для початківців, тобто не влазити особливо в деталі настройки, а лише – як програти файл, створити список і т.д. Не знайшовши звичного головного меню, я розібралась як воно працює елементарно, описала додавання файлів, формування списків відтворення, роботу з медіа-бібліотекою. І в останній момент, вже коли розділ, ніби-то був закінчений, я побачила маленьку кнопку зі стрілочкою вниз, яка, власне, й відкриває головне меню зі звичними “Файл”, “Вид”, “Воспроизвести”, “Сервис”.

Мені цікаво, який розумник придумав таке надзвичайно чудове інтерфейсне рішення. Принаймні на початківця це точно не орієнтоване.

Взагалі у сучасному софті часто спостерігаються дві непоєднувані тенденції: з одного боку – орієнтація на малодосвідчених користувачів, з іншого боку – деякі інтерфейсні “прибамбаси”, які без певного досвіду побачити не можна. Дуже рідко є золота середина. А до необхідності створення двох режимів роботи програми – простого і розширеного – дійшли буквально одиниці з розробників ПЗ. Я розумію, що сучасні діти виростають на графічних інтерфейсах і з мишкою в руках, але все ж варто потурбуватись про наочність і зручність.