Кіно. «8 жінок», реж. Франсуа Озон

Прізвище режисера, а також – просто надзвичайний підбір акторок привертає увагу до цього фільму. В одних рецензіях цей фільм називають комедією, в інших – детективом. Що ж насправді зняв Франсуа Озон?

Насправді це дійсно вийшло щось середнє поміж детективом і музичним фільмом. Інтригуючий сюжет вже на самому початку фільму зацікавлює глядача: у своїй спальні вночі вбито хазяїна будинку, до кімнати якого ніхто ніби-то протягом ночі не заходив. З часом виясняється, що причетними до цього вбивства можуть бути 8 жінок, які певним чином пов’язані з хазяїном будинку.

В ході фільму виясняються подробиці і розкриваються страшні таємниці – адже героїні підозрюють одна одну, тому їм доводиться, захищаючись одна від одної, говорити те, що ніколи б не було сказано в іншій ситуації.

Динамічний сюжет, чудовий підбір актрис (в фільмі не знімається жоден чоловік), вдало представлена атмосфера багатої родини у Франції в 50х роках 20го століття. Єдиною, на мій погляд, недоречністю, стали музичні номери – кожна героїня танцює і співає пісню. Так, безумовно, це допомагає розкрити образ і зрозуміти героя, однак для динамічного детективу ці музичні «ями» значним чином сповільнюють динаміку і відволікають глядача.

Раніше я не була особливо знайома з творчістю цього режисера (окрім «5х2» мені не вдалось нічого побачити). Однак «8 жінок» мені дуже сподобались, не дивлячись на деякі, на мій погляд, недоречності. Приклад якісно зробленого кіно, якісного навіть у найменш значних дрібницях.