Чтиво. Люба Клименко. “Великий секс у Малих Підгуляєвцях”

Перший твір пані Люби, який потрапив мені до рук , не те, що справив велике враження на мене, однак принаймні дув вартий потраченого на нього часу й грошей. Другий… ммм… роман… виявився навіть не бульварною літературою, а, на мій погляд, ні чим іншим, як плодом хворої фантазії авторки.

І так, і ось так, а ще по-іншому… Німецьке порно написане українським суржиком. Звісно, на любителя. Але.

Окремої уваги заслуговує мова головної героїні. Я, звичайно, розумію, що суржик – то є невід’ємний елемент сучасного життя в Україні. Але навіщо його використовувати у літературних творах? Щоб ті, хто читатимуть таку книгу, думали, що то є норма спілкування? А може то й особисто мої заморочки. Мені фізично недобре, коли я чую чи читаю суржик. А тепер можна уявити, як я читала оте, з вашого дозволу, чтиво. На щастя, книжка виявилась маленькою, і за 1,5 години в дорозі я її прочитала.

Як там ЖЖ-сти пишуть – “Де вони беруть таку траву?”