Прочитала я книгу доволі давно, але ніяк руки не доходили написати про неї. Читалось дуже легко і приємно, смачна мова при сюжеті … часом цікавому, часом – банальному. Цікаво, що роман – схожий на біографічний, принаймні, він так представлений авторкою. І теж майже біографічний роман незадовго до цього видав батько авторки – Юрій Андрухович. Тим не менш, романи різні – і по стилю, і по змісту. І не лише тому, що у них описується різниця в часі майже у два століття. Просто різне покоління ну і плюс жіночий та чоловічий стиль у прозі… щось на зразок.

А якщо порівнювати – то на мій погляд, “Сьомга” програє “Старим людям”, та є кращою за “Жінок їхніх чоловіків” (ця книжечка оповідань мене зовсім не вразила, тому я, здається, про неї нічого й не писала).

Давно я не читала такого цікавого, смачного і водночас легкого чтива. Детектив з сумішшю оповідок с життя провінційного містечка та життя журналістки, яка там живе… тонка іронія щодо українського націоналізму, маразмів сучасного життя, журналістики та науки. При тому, що детективна складова, по суті, вторинна, а первинна, на мій погляд, лінія головної героїні та галицького сепаратизму-націоналізму. Виписані образи, чудові фрази, які хочеться цитувати. Третя книга Сняданко, яку я прочитала, і надалі я купуватиму все, що знайду цієї авторки. Бо це просто і водночас надзвичайно.

До мого стиду, я донедавна не була знайома з творчістю своєї землячки. Хоча чула дуже схвальні відгуки про її книги від Льошика (), та й коли подружжя Шевченків - українські письменники Олександр та Наталка Шевченко (колишня Очкур) були у мене вдома восени, вони дуже схвально згадували про книги пані Матіос. Якось ще перед новим роком я купила в КС першу-ліпшу книгу авторки, яка у мене пролежала пару тижнів, допоки я за неї випадково взялася. І проковтнула за 2 чи за 3 вечори.
…далі »

В Україні проходить благодійний тур за підтримкою life:) - возять виставу “Допомогти так легко або Звідки беруться діти”. Більш-менш зірковий склад, доволі дорогі квитки (менші, ніж на Санкт-Петербурзький, тим не менш), гроші обіцяють перевести на будівництво центрів для безпритульних.

Вчора ми туди ходити.

…далі »

У мене є мрія, що одного дня громадяни цієї країни зрозуміють, що вони живуть у великій державі. Я мрію про той день, коли кожен, хто живе на цій землі, відчує її велич і особливість. Повірить в те, що вона може стати великою, гарною і сильною. І з цією вірою ми всі і кожен з нас зможе прокласти собі дорогу з гори відчаю на скалу надії. Що зникнуть мовні проблеми і країну перестануть розривати навпіл. Що кожен зрозуміє, що ми є велика нація, єдина нація, яка може побудувати ідеальну країну для себе і своїх дітей.

У мене є мрія, що колись моя мова стане такою ж звичною для всіх тих, хто живе у цій країні, якою є мова для громадян Великобританії, Іспанії чи Японії. Що моя донька зможе прочитати переклади світових класиків цією мовою.

А я колись напишу цією мовою не лише наукові, але й технологічні статті – і для паперових видань, і для онлайнових.

Що ініціатива Президента буде зрозумілою і близькою для всіх людей. І у кожній родині з’явиться маленький синьо-жовтий прапорець. Що моя країна – це не буде лише синонімом слів “Чорнобиль” та “Шевченко”. Що це буде країна веселих, гарних, співучих людей.

У мене є мрія. Що нас знову стане 52 мільйони. А сьогоднішній день буде справжнім святом в душі кожного з нас.

З днем народження тебе, моя країно.

Так сталося, що за тенденціями на ринку браузерів я спостерігаю вже дуже довгий час - відслідковую тренди, тестую всі більш-менш варті уваги новинки, ставлю і вивчаю нові версії. Тому хотіла поділитися деякими своїми думками з приводу цього ринку, тенденцій і новинок на ньому.

…далі »

У мене є свій особистий вияв патріотизму - я купую українські книжки. Ну, тобто я купую майже всі україномовні новинки, які з”являються на полицях книгарень. Майже без виключення. Ну хіба автор мені не подобається (ось, наприклад, Дереша я не купую. А от Прохасько чи Роздобудько, Андруховичів, та й багато кого іншого - обов”язково всі новинки підряд).

…далі »

Є автори, яких я купую завжди. Лариса Денисенко () відноситься саме до таких авторок. Дуже легкий роман про такий собі … не те, щоб любовний - життєвий трикутник: син 24 років, батько 42 років і кохана жінка батька - 33 років. Знайомство, недовіра, спілкування, зближення. Все дуже цнотливо, що не дуже характерно для суч.укр.літ., тим не менше, дуже гарно, легко написано. Цікаво було ловити деякі епізоди з ЖЖ авторки, ось наприклад цей

…далі »

Дві недавні новини так чи інакше пов’язані з політикою й Інтернетом. Глобальна Мережа поступово входить у наше життя настільки, що стає невід’ємною частиною всіх її процесів, включаючи політичне життя. Однак чи готові політики до тієї свободи і відкритості, що й дає Інтернет?
…далі »

(пост, який мав би бути першим, та з”явився чи не через рік після появи блогу)

Наприкінці минулого тижня газета Wall Street Journal повідомила, що з моменту створення першого посту в першому в світі блозі пройшло рівно 10 років. Згідно інших даних у світова блогосфера буде відзначати свій день народження в грудні цього року, коли Джорн Баргер (Jorn Barger) на своєму особистому сайте Robot Wisdom написав наступне: «Я вирішив почати свою веб-страницу, щодня фіксуючи найбільш цікаве, на що я натрапляю під час веб-серфінгу». Першим у світі блогом вважається сторінка одного з творців WWW Тіма Бернерса-Ли info.cern.ch, на якій він публікував Інтернет-новини і посилання на всі Інтернет-сторінки, що з’являються.
…далі »